Українська державна символіка
Українська державна символіка,-як у скіфських царів, у старокняжій Київській державі та в УНР,-
відображує традиційну українську символіку , що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства . Ключем до її розуміння є чільний їїсим- вол , нині відомий під назвою «Тризуб» .
Перша літописна згадка про тризуб як про вели-кокнязівський знак стосується ХХст.Його зображен-
ня відоме із печатки Святослава Ігоревича.Згодом цей знак карбується на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича де з одного боку портрет володаря ,а з іншого -тризуб.
Тризуб символізує туж саму трійцю життєтворчих енергій , що й хрест та шестикутна зірка , тобто
Мудрість , Знання і Любов(або Вогонь, Воду й Жит- тя).Тож тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної
церкви ,на плитах Успенської церкви у Володимирі-
Волинському , його зображення знайдено на варязь-
кому мечі ,в гербі французької королеви Анни , на
надробку св.Еріка у Швеції та ін.
Тризуб на час прийняття Руссю-Україною христи-янства був настільки популярним , що хрест дове-лось об`єднати з ним в один знак ,- для сприйман-
ня широкими верствами народу .Поєднання хреста й тризуба і сьогодні височить над Києвом на маківці реставрованих Золотих воріт , на маківках Володи-мирського собору (де тризуб уже ледь помітний).
Кожен символ ставить акценти на різних аспек-тах світобудови , графіка кожного знаку лаконічна
чітка і промовиста . Якщо хрест концентрує увагу назначимості для світобудови третьої сили , то тризуб , відображаючи як триєдність світобудови , так і троїстість полум`я-енергії , принцип вогню
і поступу .
У прямих предків сучасних українців-слов`янсь-
кого племені полян ,званих також «русь» і «сколо- ти» , як і у їхніх попередників , паувала триком-понентна структура суспільства і була поширена легенда про походження полянської(Київської) дер-жави від трьох братів ,що «сіли» на трьох київсь-
ких горах.Зверхники полян-русів , київські князі,
так само , як і царі скіфів , карбували на своїх монетах знак Трійці- Тризуб .
Поряд з офіційною функцією державного і релі-гійного символів Тризуб має на Україні і широку естетичну функцію та функцію оберега .Тризуб зоб-ражався як в орнаментах тканин , килимів , карбу-вання , так у рукописних текстах книг ,на монетах
і печатках , на ювілірних виробах ,державних від-
знаках , підвісках і навіть на посуді.
Культ тризуба в орнаментуванні українських рукописів зникає , на жаль , у XVIIст. разом із заміною рукописів друкованими книжками . Однак у народному побуті найменш денаціоналізованих , гірських районів України він живе й досі.Так у Карпатах , під Різдво чи Йордань , селяни деяких сіл донедавна малювали на своїх хатах споконвічні магічні знаки тризуба .
Крім містичного знака-тризуба українська дер-жавна символіка включає жовто-блакитні барви.
На відміну від однозначного слова «колір»,сло-во «барва» багатозначне . В старовину воно озна-чало не лише певний колір , але й уніфікований одяг,тобто належність до певної групи людей .Один з діалектних варіантів слова«барва» набув значен-
ня матеріального барвника , це слово «фарба» , інший «варна» – зберіг лише його друге значення: певної групи людей.
У давніх аріїв було три барви (варни): біла –
старшина , жреці – правителі , яких звали рахмани
(брахмани) ; червоно – малинова – воїни (шатри , кшаттії) ;чорна – сіячі та скотарі (вайш`ї і шуд-
ри).
Запорожці , як люди , що повністю присвятили себе священній війні за Україну , дотримувались звичаїв і символіки барви воїнів – зодягались у червоно-малиновий одяг і мали , мрім мирного жов-то-блакитного , бойовий , червоно-малиновий стяг;
гетьман мав срібно-білого прапора ,військово-маг-
натськи формування – червоно-білого ,а військово-
народні -червоно-чорного .Оскільки гетьман у пев-
них ситуаціях мав виступити то від старшини , то
від козацтва ,то від селян , а то й від усіх зра-
зу – він мав бунчуки білого , червоного , та чор-ного кольорів.Біло-червоно-чорна символіка кольо-
рів збереглася і до сьогоднішнього дня на Східній Україні в традиції вишивати червоно-чорним по бі-лому ,що символізує єдність усіх груп (барв,варн)
у одному народі .
Можна наводити чимало пикладів популярності біло-червоно-чорної барви на Україні , але жоден зцих традиційних кольорів не став державною бар-вою в силу двох причин . Перша полягає в тому , що ця барва є спільною для десятків націй і на-родностей ,які розвинулися з єдиної давньоарійсь-
кої спільності ,а друга – в тому , що за цими ко-
льорами протягом тисячоліть , міцно установилася соціальна функція . В українців національною бар-вою стала інтегруюча релігійна блакитно – жовта .
Після батиївського погрому на Київських землях завмерла усяка національна і державна діяльність.
Коли ж нація почала оживати ,- відродилась і сим-
воліка .Національна барва з`являється по всій Ук-
раїні і ,насамперед , у розписах церков та у цер-ковних речах -ризах , фарбованій різьбі іконоста-
сів . Ця барва оживає також у творах мистецтва – мініатюрах і прикрасах , у масовому виготовленні жовто – блакитних тканин , у гербах українських земель . Так герб роду Богунів мав голубий щит із золотолтою підковою і золотим кавалерським хрес-том .
Звертає на себе увагу органічна близькість українців різних земель із національною блакитно-
жовтою барвою ,яка виразно виявилася за середньо-
віччя , коли почалась повсюдна фіксація та форма-лізація національної символіки . Як відомо ,Київ-
щина на цей період встановила золотого тризуба на голубому полі , Галичина – золотого лева на голу-бому полі.Так на землях України узаконилась одна-кова національна барва . Збіг досить промовистий,
якщо зважити,що ці землі на той час не були об`єд
нані в єдиній Український державі .
Жовто-блакитна барва була наствльки усвідом-леною як національна українська , що узаконення Центральною Радою жовто – блакитного прапора як
державного символа , яке сталось 22 березня 1918р., не викликало ні в Україні , ні в Росії жодного сумніву , що до правомврності цього акту.
Join Us On Telegram @rubyskynews
Apply any time of year for Internships/ Scholarships
